Науково-дослідницька робота учнів

Міністерство освіти і науки України 

Департамент освіти і науки України 

Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді

Науково-дослідницька робота 

 на тему: 

«Вирощування декоративно-посадкового матеріалу з закритою кореневою системою»

Робота

 учнів Рудківського шкільного лісництва 

Самбірського району Львівської області 

Вчитель: Мандрик Г.Л. 

 Рудки 2016 

 План 

 Вступ
1. Особливості застосування окремих методів відтворення лісів та вимоги до їх проведення
 2. Технологія вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою
 3. Торф’яні таблетки, як метод вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою
3.1. Заготівля насіння
3.2. Підготовка насіння до висівання
3.3. Процес висівання насіння
3.4. Пересадка в грунт
 Висновки

 ВСТУП 

Інтенсивне ведення лісового господарства в Україні зумовило застосування переважно активного, антропогенно-технологічного (з втручанням людини та інтенсивним використанням техніки) підходу до лісовідновлення і лісорозведення. Тому серед способів відтворення лісів (природного, штучного або комбінованого), тривалий час домінувало і продовжує переважати створення лісових культур. У структурі лісовідновлення частка штучно відтворених насаджень в окремі роки сягала 80%. В сучасному лісовому фонді держави більше половини лісів рукотворні. Проте лісові культурфітоценози, створені без достатнього врахування природи лісових екосистем зумовили проблеми сьогодення регіонального (похідні одновікові ялинники Карпат) і загальнодержавного (культури на староорних землях) рівнів. Так, внаслідок лісокультурних робіт, виконаних на фоні посилення впливу індустріального забруднення довкілля за недостатньої уваги до біології та екології лісу, штучно створені лісові насадження значною мірою втратили властиву їм природну біологічну стійкість, що в свою чергу стало причиною суттєвого погіршення санітарного та лісопатологічного стану лісових культурценозів, зниження ефективності виконання ними екологічних, меліоративних, соціальних і ресурсних функцій. 

До основних ознак сучасного погіршення стану лісів України належать спалахи масового всихання деревостанів, збільшення в лісових насадженнях осередків ентомологічних шкідників і вогнищ грибкових захворювань, послаблення гомеостатичних зв’язків між окремими компонентами лісових ценозів тощо. Жодна з існуючих наукових концепцій не дає вичерпної відповіді щодо чинників, що зумовили погіршення стану лісів і зниження їх біологічної стійкості та екологічної ємності. Більшість науковців є прибічниками поліфакторіальної теорії, яка незадовільний стан лісів пояснює комплексом причин, серед яких найчастіше згадується інтенсивна господарська діяльність людини та пов’язане з нею забруднення атмосфери і довкілля, глобальне потепління клімату. В той же час у лісових масивах поруч з ослабленими та всихаючими деревостанами зростають здорові, які дозволяють припустити, що до причин сучасного погіршення стану лісів України належать і помилки та прорахунки у лісовідновленні та лісорозведенні, допущені у минулому, зокрема недостатня увага до питань біології та екології лісу через масштабні обсяги лісокультурних робіт. Слід також підкреслити, щонайбільше занепокоєння лісівників викликає санітарний стан лісів, створених без належної уваги до питання біологічної стійкості та екологічності застосовуваних методів з лісовідновлення та лісорозведення. Тому з метою підвищення стійкості насаджень і недопущення погіршення їх стану в майбутньому, доцільно скоригувати сучасні пріоритети на користь екологічно орієнтованих методів відтворення лісів. 

Історія свідчить, що безсистемне використання лісів людиною і недостатньо науково обґрунтоване ведення лісового господарства не рідко призводить до збіднення та спрощення лісових екосистем. Людина, задовольняючи свої потреби у деревині – основному ресурсі лісу, дуже часто не звертає увагу, усуває або навіть знищує ті компоненти, що менш помітні в її житті, наприклад, підріст, підлісок, живий надґрунтовий покрив, лісову підстилку, які, значною мірою визначають цілісність та ефективність функціонування лісових екосистем. Внаслідок такого антропогенно-трансформаційного, не адаптованого до екології та природи лісу підходу до лісовирощування, людство часто замість природних лісових екосистем із характерним для них біорізноманіттям отримало спрощені, штучно створені ліси, а не рідко і похідні деревостани або ще гірше – інші нелісові екосистеми: поляни, сіножаті, сади, поля, пустелі і т.п. Ефективність виконання своїх функцій такими лісами значно менша, ніж природних корінних деревостанів. Зрозуміло, що такий підхід до відтворення лісів не сприяє забезпеченню сталого розвитку лісового господарства, основною метою якого є гармонізація екологічних, соціальних і економічних цілей лісовирощування. 

 1. Особливості застосування окремих методів відтворення лісів та вимоги до їх проведення

Лісовідновлення. Природне та комбіноване лісовідновлення має бути основним методом відтворення насаджень у зонах потенційно успішного і задовільного природного насіннєвого поновлення головних порід на лісових землях, вкритих лісовою рослинністю і лісових землях із збереженими ознаками лісового ценозу. Його доцільно застосовувати в інших зонах і групах площ лісовідтворювального фонду для лісовідновлення насаджень на землях з високим лісівничим потенціалом, особливо для деревостанів, з переважанням у їх складі головної породи корінного типу лісу. 

Лісорозведення є основним методом розширеного відтворення лісів. Його застосовують для залісення площ другої категорії лісокультурного фонду – нелісових земель. Враховуючи, що головна мета лісорозведення з позицій ЕОЛ полягає у відтворенні ознак лісових біогеоценозів, на заліснюваних землях, на особливу увагу заслуговують заходи з усунення чинників (ґрунтової “підошви” на староорних землях, задерніння і личинок коренегризів на пустирях тощо), які перешкоджають їх формуванню. Як і за штучного лісовідновлення, головною вимогою до лісокультурних робіт є застосування екологічно безпечних технологій та використання для створення насаджень садивного матеріалу деревних порід корінних деревостанів місцевого походження. 

Плантаційне лісовирощування. Створення лісових плантацій сприяє збільшенню загальних обсягів лісокористування як на місцевому, так і регіональному та державному рівнях. Головним завданням плантаційного лісовирощування в системі відтворення лісових ресурсів є зменшення антропогенного тиску на природні та напівприродні ліси, убезпечення їх охорони, захисту і відновлення. 

 2. Технологія вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою

 В лісовій галузі України набув широкого використання метод вирощування декоративно-посадкового матеріалу з закритою кореневою системою. Це високопродуктивна і прогресивна технологія, яка дає можливість висадки саджанців в будь-який зручний термін, незважаючи на вегетаційний період рослини, і поряд з цим, сприяє кращій приживлюваності рослин. 

Висадка посадкового матеріалу здійснюється з найменшим пошкодженням кореневої системи, що сприяє швидкій адаптації та кращій приживлюваності рослини. А також рослини в горщиках дуже зручні при реалізації З одного боку, технологія вирощування посадкового матеріалу з закритою кореневою системою, на первинному етапі є складнішою від інших відомих технологій і економічно затратнішою. Адже кожен саджанець потребує особливої уваги: він висаджується в окремий горщик (торф’яну таблетку), окремо доглядається. Але, поряд з цим, він дає універсальну можливість вести якісний догляд за саджанцями в будь-яку пору року, зручний при транспортуванні, особливо на великі відстані, і дає стовідсоткову приживлюваність посадкового матеріалу, тому затрачені на первинному етапі кошти повертаються сторицею і дають господарству немалий прибуток. 

Вирощування посадкового матеріалу шкільним лісництвом на базі Рудківського лісництва ДП Самбірське ЛГ, є досить повчальним процесом, оскільки учнівська молодь набирається великого досвіду в цьому напрямі. В Рудківському лісництві є лісовий розсадник який складається з посівного відділення (площа 1,0 га), тепличного відділення (3 теплиці загальною площею 150 м²) і шкільного 0,3 га. Заготівля насіння проводиться на території Дендрологічного парку загальнодержавного значення “Рудківський”. 

 3. Торф’яні таблетки, як метод вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою

 3.1. Заготівля насіння 

Весь процес вирощування саджанців декоративних порід починається з заготівлі насіння. Розглянемо вирощування хвойних порід наприклад – ялина колюча ф. срібляста. Заготівля насіння для потреб шкільного лісництва проводиться з ростучих дерев ялини. Після збору шишки, щоб самостійно освоїти її переробку, учні самостійно переробляють її у шишкосушарці, яка є у лісництві. Шишку сушать при температурі приблизно 35ºС регулярно прокручуючи барабани в яких вона знаходиться, до тих пір поки вона повністю не відкриється і не висипеться насіння. Процес може тривати до декількох діб, це залежить від вологості шишки. Насіння зберігається в скляних бутлях, які щільно закупорюються, в середину поміщається лакмусовий папірець який допомагає стежити за вологістю. Бутлі зберігаються у насіннєсховище лісництва до висівання. 

 3.2. Підготовка насіння до висівання 

 Ефективним способом підготовки насіння ялини колючої до висівання є снігування. Насіння намочують у воді кімнатної температури протягом доби, потім розміщують у мішки з рідкої тканини або марлі. Товщина шару насіння не повинна перевищувати 3 см. Мішки з насінням розміщують на площадці з утрамбованим снігом, накривають гілками сосни або ялини й насипають шар снігу завтовшки 60–80 см. Тривалість снігування становить 1–2 місяці. Після цього насіння обробляється розчином марганцівки, для того щоб вбити грибки і мікроорганізми які можуть спричинити різні захворювання в майбутньому. В день висівання насіння підсушують до стану сипучості. Зберігання такого насіння не повинно перевищувати 2–3 доби.

3.3. Процес висівання насіння 

Висівається насіння в торф’яні таблетки, які являють собою торф з додаванням піску, спеціальних речовин і мінералів, що прискорюють ріст рослин. Щоб уникнути розсипання ґрунту, таблетки поміщені у сітку. Сухі таблетки заливаються теплою водою, при цьому таблетка збільшується у висоту в декілька разів, перетворюючись на торф'яний циліндрик. У заглиблення яке є у верхній частині, поміщається насіння і злегка ущільнюється. Після цього таблетки викладають в касети і встановлюють в теплиці, під систему туманного поливу. Періодично проводиться автоматизований туманний полив стежачи за стінками теплиці, якщо вони вкрилися зсередини краплями конденсату, теплиця провітрюється, щоб уникнути появи цвілі і початку процесів гниття торфу. 

3.4. Пересадка в ґрунт 

 Коли насінина проросла і набула відповідної висоти вона пересаджується разом з таблеткою. Пересадка здійснюється в більший за розміром горщик, залишки торф’яної таблетки не видаляються вони є хороша добавка до пересадочного ґрунту. В горщиках є можливість реалізовувати посадковий матеріал в будь яку пору року, оскільки тут не пошкоджується коренева система і рослина має в грунті який є в горщику всі потрібні мінеральні речовини і воду для життя.

 Висновки 

Отже вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою – це високо продуктивна і прогресивна технологія, яка здійснюється із найменшим пошкодженням кореневої системи рослини. Сприяє швидкій адаптації і приживлюваності. Дає можливість висаджувати саджанці в будь-який зручний термін і вести якісний догляд за ними.